Парафія     

св. Марії Магдалини

в смт. Полянка

Життя нашої молоді

Наша молодь в Зарічанах

на реколекціях для ФраМ

 

З 21 по 24 жовтня 2011 року проходили для «Францисканської Молоді» реколекції в с. Зарічани, в яких наша молодь взяла активну участь. Темою реколекцій було покликання, під гаслом «Віднайти себе». Приїхавши до Зарічан, нашій молоді потрібно було пройти ще 2 км. лісом до відпочинкового осередку «Карітас». Як ми прийшли нас дружньо зустріла молоді Житомира, Шаргорода та Полонного. Реколекції ми розпочали Святою Месою після якої була спільна вечеря на якій ми познайомились один з одним. Ввечері була адорація яку приготувала молодь із Житомира, перед нею нам роздали свічки та пояснили, що пізніше ми їх повинні розмістити перед вівтарем у формі Тав.

        

Наступного дня, ми поїхали до Житомира на відкриття пам’ятника бл. Йоана Павла ІІ. Пізніше повернулися до «Карітасу» та пішли на конференцію, яку провадив о. Олександр. Конференція була про Євангелію у нашому житті. Потім нас розділили по групах (8 груп) та роздали уривок Євангелії для кожної групи, і по цьому фрагменті Євангелії ми повинні були поставити сценку, але у сучасному стилі. Були групи, які ставили пантоміму. А після зібрались в великий салі, щоб подивитись фільм «Тьма». Опісля ми пішли на вечірню молитву.

        

Наступного дня ми мали цікаву конференцію про «покликання». Розповідали нам про своє покликання брати постуляти, сестри Гоноратки та сім’ї. Нам було це дуже цікаво, адже ми повинні будемо теж обирати своє покликання. Пізніше ми зібралися у холі, щоб пограти цікаві ігри. Найбільше нам запам’ятався «Крокодил». Кожного дня ми дякували Богові за все маленькою, цікавою піснею «алілуя». В неділю ввечері до нас приїхав гурт «Левіти». Вся молодь підспівала, та танцювала. Ранком понеділка ми прибрали у кімнатах, зіграли в крокодил і поїхали додому.

        

Наша молодь хоче подякувати за ці веселі триденні реколекції о. Ромуальду, о. Мирону, о. Павлові, о. Олександру, о. Валентину, с. Агаті, кухаркам, і кожному з нас, адже кожен з нас щось вніс в цей відпочинок.

        

        

Даринка Ільчук

Молодіжна оаза

Нова Борова

25.07-3.08.2011

Молодь із наших парафій – Баранівки, Полянок та Улянівки – приїхала в селище Нову Борову, щоб пережити оазу під гаслом «Разом зі св. Франциском до Ісуса Христа». Коли ми приїхали на місце, думали, що селище маленьке, поки одного дня не вирушили прогулятись ним. Після прогулочки в нас залишились несамовиті враження. Це містечко і пережита оаза, мабуть залишиться в нашій пам’яті на довгі роки.

Щоб краще пережити оазу і пізнати духовність св. Франциска нам допомагали,
о. Мирон та наші дорогі аніматори: бр. Йоан та п. Галя. Жили ми в будиночку напроти костьолу, в якому проживають сестри із Словаччини зі Згромадження Ісуса. Він є невеличкий, але в ньому ми, все сильніше відчували себе однією сім’єю. Спільні Святі Меси, конференції, праця в групі, спільний відпочинок, інтегрально-розважальні вечори та вечірні адорації все ближче зближували нас передусім до Бога, св. Франциска та один до одного як одну сім’ю.

Кожний ранок ми вставали на «Святу Месу», яку звершував о. Мирон, під час проповіді він вводив нас у тему дня. Після Євхаристії був сніданочок та о 10.00 год. була конференція, яка допомагала нам працювати в групах, які відбувалися відразу після конференції. Плодом праці в групах були чудові висновки якими ми ділились спільно в храмі.

Під час прожитої оази ми дізналися більше про особу св. Франциска. Кожен день був для нас новим поглядом у вікно в життя св. Франциска. Спочатку ми дізналися про його молоде життя та мрію «Стати Лицарем». Пізніше ми пізнали його перші кроки, тобто той момент коли він відбудував церкву Сан Дам’яно. Відірвавшись від світу він пішов за голосом Божим, відаючи своє життя волі Божій. Цей приклад спричинив, що запрагнули його наслідувати перші учні. Коли вже Франциск заснував Орден Менших Братів, ідеал його життя підкорив і жіночі серця, першою з цих жінок була св. Клара. Молитва у житті Франциска завжди займала перше місце. Тільки з допомогою молитви та тиші він міг порозмовляти з Богом. Після однієї з таких роздумів, він захотів відтворити народження Ісуса, створити вертеп. А пізніше він зрозумів, що є таке «Досконала Радість». Весь час він роздумував над Стражданнями та смертю Ісуса. Йому було гірко дивитися, що люди своїми гріхами нехтують любов’ю, якою обдарував нас Ісус перед смертю, і за це був нагороджений найвищою благодаттю Божою – Стигматами. Але вже через два роки він помер. Також багато чого ми дізнались від фільму «Клара та Франциск», який ми дивились за два дні до від’їзду.

Час після обіду ми проводили по-різному: річка, ліс-природа, чудовий фільм, м’яч, тощо. У вечері ми веселились на інтегрально-вечірніх розвагах де ми чудово жартували один з одного різними іграми та конкурсами, щоб в нас залишились приємні емоції від цієї оази. Чудовим моментом кожного дня, було півгодинне перебування перед Господом, Котрого ми спільно величали у Пресвятих Дарах.

Від всієї молоді, яка пережила оази в с.м.т Новій Боровій, висловлюємо щиру подяку організатору о. Мирону та аніматорам, які йому в цьому допомагали: бр. Янові й п. Галині без яких ця оаза була б не цікавою та сумною. Також дякуємо для кухарочки п. Інни за чудову їжу. Нехай Вам усім Господь благословить на кожен день.

            

Учасник оази: Даша Ільчук

 

Адорація францисканської молоді

в нашій парафії

Біля Гробниці Господньої

      У страсну п’ятницю згідно стародавньої традиції не було Святої Меси – це один день в році коли не звершується Євхаристія. Святкування розпочались Літургією Страстей Господніх. В мовчанні парафіяни зібрались в храмі о 18.00 та спостерігали, як священик підійшовши до вівтаря і ліг хрестом, щоб занести свої молитви в тиші до Страждаючого Христа за довірену йому паству та за всю християнську спільноту. В цьому часі усі вірні стояли на колінах і теж молились в тиші на спомин молитви Ісуса в Гетсиманському саду. Після цього розпочалась літургія слова під час якої було прочитано Муку Господню. Другою частиною Великої П’ятниці було поклоніння Господнього Христа. Священик вніс до храму закритий тканиною хрест та поступово відкриваючи його промовив тричі слова: «Ось дерево хреста на якому зависло спасіння світу», всі відповідали: «Прийдімо поклонімось» потім кожен підійшов до Хреста, щоб відати шану йому поцілунком. В тому часі міністранти приготували вівтар, застеляючи скатертину і запалюючи свічки. Молитвою Господньою розпочався обряд Святого Причастя. На завершення Пресвяті Дари перенесено до Гробу Господнього для цілонічної адорації.

     Також і наша францисканська молодь зібравшись в храмі у цю ніч біля Гробниці Господньої на чувані. Невеличка група молоді провела адорацію від 1.00 до 4.00 заносячи молитви в намірах Церкви та дякували Отцю Небесному, за те, що пожертвував Свого Сина за спасіння людства.

Виїзд нашої молоді

на Францисканські реколекції до Яблуниці

з 21 по 24 березня

     Яблуниця – це мальовниче селище серед Карпатських гір, яке люб’язно відчинило свої ворота перед християнською молоддю для проведення Францисканських реколекцій. Щоб почути Слово Боже сюди приїхало дев’яносто чоловік – дівчата і хлопці з Житомирської, Полонської, Баранівської та багато інших парафій і насамперед з нашої Полянської парафії.

    Звичайно 10 годин в автобусі комфортом назвати не можна, але скажу чесно – це вражає. За час перебування в дорозі, ми не лише пережили справжню ейфорію від знайомства, але й мали чудову можливість насолоджуватись краєвидами природи. Як виявилось, серед нашої молоді з’явилося багато справжніх папарацців – вони буквально заполонили вікна нашого автобуса, серед яких

відзначилася і наша Полянківська молодь. І мені здається, що фотокамери втомилися набагато більше, ніж ми.

     Місце, куди ми приїхали, просто паралізувало нас своєю красою. Я ніколи не думала, що природа може бути такою красивою і дивовижною. Не дивлячись на те, що у всіх була маса вражень, ми дуже швидко влилися у графік і віддалися

на роздуми Божого Слова. В наступні дні цих реколекцій нас чекали конференції на тему «Божої Любові» і нашої участі, як Божих дітей. А такою собі капелькою різноманітності серед цього стали праці в групах. Під час цих праць ми не просто розважали над Святим Письмом, але і поєднували це з нашою творчістю. На плакатах ми зображували, як у нашому житті проявляється
Божа любов. А наступного дня інсценізували уривки зі Святого Письма, перероблені на сучасний час. Ну і, звичайно, не можна забути про один з найяскравіших моментів – похід в гори. Лише  там ми по справжньому зрозуміли якою є краса Карпат. Ось тут наші фотографи дійсно проявили себе, фото виявилося просто чудові. Також серед наших відзнак неможливо оминути

адорацію, з безпосередньою нашою участю. За всі ці незабутні враження я хочу подякувати священикам, які за допомогою Божого Слова показали нам, якою є Божа любов, а саме: о. Мирону, о. Ромуальду і бр. Павлу. Також велике дякую за надзвичайну гостинність для людей, які щодня вражали нас своїми кулінарними здібностями.

    Подібні реколекції дуже потрібні  для  сучасної молоді.

Мабуть, важливо зазначити, що ці францисканські реколекції переросли в справжній відпочинок, а наука Слова Божого глибоко укорінилась до наших сердець. Я бажаю, щоб кожен із учасників цих реколекцій втілив цю науку у своє життя. Сподіваюсь, Карпати ще не раз нас зустрінуть!

Люда Стаховська

                        

Сторінку Парафії Св. Станіслава Єпископа редагує бр.  Мирон Шалавінський ofm